Новохатній Андрій Олександрович | Історія ІТ в Україні

Новохатній Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Новохатній – з 1958 до1987 року – організатор і директор Науково-виробничого об’єднання «Імпульс».

Андрій Новохатній народився в 1925 році в селі Василівка Дніпропетровської області. Він брав участь у Великій Вітчизняній війні, за що був нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За Перемогу над Німеччиною», «За взяття Берліна». Шість років по тому Андрій Олександрович закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «контрольно-вимірювальні прилади і автоматизація нафтової промисловості».

У 1952 році він почав працювати інженером на Ново-Грозненському нафтопереробному заводі, а потім став начальником цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. У 1958 році Новохатній перейшов до Лисичанської філії Інституту автоматики Держплану УРСР, а вже в наступному році став його директором. Завдяки енергійним зусиллям і високому організаторському таланту Новохатнього філія швидко розвивалась і успішно виконувала доручені завдання. У 1964 році філія перетворилась на Науково-дослідний інститут керувальних обчислювальних машин (НДIКОМ), а з 1972 року стала найбільшим в країні науково-виробничим центром НВО «Імпульс», що об’єднує цілий ряд великих наукових організацій і виробничих підприємств. У 1974 році Новохатній на основі виконаних робіт підготував та успішно захистив кандидатську дисертацію.

Будучи генеральним директором об’єднання, він керував не тільки господарсько-виробничою сферою, але й кількома науково-дослідними розробками: створенням трирівневої системи технічних засобів для оперативного управління складними виробництвами СОУ-1, обчислювального комплексу М-6000, автоматизованої системи управління, резервування і продажу квитків на авіалініях «Аерофлоту» «Сирена» (1968-1973), автоматизованої системи управління суддівством «Олімпіада-80» (1976-1980), системи наземних і льотних випробувань космічних об’єктів «ТЕМП» (1973-1979) та ін. Він брав участь у впровадженні розробок «Імпульсу» в центрі підготовки космонавтів і в центрі управління космічними польотами (1979-1985).

Скромна філія, призначенням якої була комп’ютерна автоматизація Лисичанського хімкомбінату, виросла в потужне Виробниче об’єднання «Імпульс», що стало одним із центрів промислової системотехніки в СРСР. До 1985 року в «Імпульсі» та його філіях працювало 12 000 співробітників. Кількість створених в промисловості та енергетиці систем з використанням техніки, розробленої в «Імпульсі», до цього часу перевалила за десять тисяч. І у всьому цьому чимало заслуг керівника “Імпульсу”. Слід додати, що в ці роки були споруджені нові будівлі інституту і дослідного заводу; створені і введені в експлуатацію нові виробничі площі Сіверодонецького приладобудівного заводу, поліклініка; відкрито навчально-обчислювальний центр; побудовані десятки нових житлових будинків, гуртожитків, дитячих садків, профілакторій, бази відпочинку.

Протягом більше 20 років А.О. Новохатній очолював обласне правління Науково-технічного товариства приладобудівної промисловості імені С.І. Вавілова і є його почесним членом. Він також почесний громадянин Сіверодонецька.

У 1987 році Андрій Олександрович Новохатній залишив пост генерального директора НВО «Імпульс», але продовжує активну діяльність  головою правління акціонерного товариства «Інтерпульс» в Сіверодонецьку.